субота, 28 січня 2017 р.

Про мову. Діалоги

Сьогодні: Дядя Коля, Ігор і Юра
ДК: Юра, ты ж у нас в институте всегда считался националистом, что скажешь о новой волне украинизации? Ты ж всегда был в курсе и даже активно содействовал этой самой украинизации, еще когда это было не модно и небезопасно.
Ігор: Микола, не чіпай його з тим мовним питанням, ціліший будеш (сміється). Ти ж ніколи тими питаннями не цікавився: ні івритом, ні українською мовою, бо ти ж типовий радянський єврей - монолінгв-інтернаціоналіст. Тобі то було зручно ще з університету. Тому й не зауважив, як Юрка тоді взули (сміється).
ДК: Ну почему, шум помню, помню, как в один день всем раздали образцы документов на мове и словарь основных научно-технических, экономических и юридических терминов. Было даже интересно.

четвер, 10 вересня 2015 р.

Genius loci

Я люблю цю кімнату з давніх давен.
Тричі в різні періоди життя Провидіння мене приводило сюди і таки недарма. В цій старій чималенький квартирі в непрестижній дільниці Львова я знаю тільки цю кімнату. Ну може ще горище, дах і балкон. Ця величезна кутова кімната на верхньому поверсі не має розмірів і форми. Її виміри - душевний комфорт, філософський настрій і брак обмежень для фантазії. Старовинні стелажі з книгами, не менш древній письмовий багатофункціональний стіл, розкішного звучання трохи молодший радіоприймач "Фестиваль" і тонкий аромат добірного тютюну для люльки.

вівторок, 2 червня 2015 р.

Як жити після великої гри

Форт Траугутта Міхал Кіціньскі купив у день свого народження
 – хоче створити тут центр особистого розвитку. 
Фото Дарек Левандовскі
 Переклад інтерв'ю з польського "Форбса"

Журналіст Філіп Ковалік

Міхал Кіціньскі, співзасновник компанії CD Projekt, згадує, як виник «Відьмак», чому його знудили ігри і чому він воліє медитувати у Священій Долині Інків в Перу


ФОРБС: Третя гра «Відьмака» виходить на ринок. Вже на етапі попереднього продажу гравці замовили 1,5 мільйонів екземплярів гри. Очікується серйозний успіх?
Міхал Кіціньскі: Це насправді проривна прем’єра. І йдеться зовсім не про те, що продасться чотири, шість чи вісім мільйонів штук. «Відьмак 3» - це гра найвищого з можливих рівнів. В Польщі ще мало хто це усвідомлює, але та продукція виводить CD Projekt до вищої світової ліги виробників ігор, на рівень таких фірм, як Rockstar, Valve чи Blizzard.

неділя, 31 травня 2015 р.

"Післямова", фільм

Фільм, який 30 років тому справив на мене враження, але не цілком дійшов до свідомості.
В фільмі, зробленому у фірмовому марлен-хуцієвському стилі - з численими і ніби непотрібними бездіалоговими відеопаузами-тягнучками, московськими пейзажами, які крім москвичів та знавців міста нікому ніц не говорять, з пафосними ідеологічними моментами, але зараз не про те.
В цьому фільмі головними є не сюжет і персонажі, а закон вічності.
У простенький сюжет маленького оповідання смисли вдихнув Ростислав Плятт, який, як я тепер точно знаю,  вже тоді напевне все знав і розумів.

четвер, 5 червня 2014 р.

Про слова та їх значення, про смисли і соціальні ліфти

Прочитав статтю хорошої і розумної людини, яку я поважаю. Стаття для простих людей, і правильно все там ніби, але шкребуть вухо і мозок різні слова, смисл яких сховався під товстим шаром перекладів понять з іноземних мов. Ми прагнемо змін на краще. Щоб ці зміни відбулися ми повинні діяти, діяти свідомо, розуміючи смисл тої діяльності, розуміючи одне-одного.
На жаль, з останнім важко. І не в останнє через те, що ми вже не сприймаємо смислу слів. 
Легенда про Вавілонську вежу раптом набрала нового смислу: ми промовляємо однакові слова, але розуміємо їх по-різному, так і не почувши одне одного.

Михайло Епштейн колись навів переказ історії з конфуціанського Чотирикнижжя ("Луньюй") на підтвердження ролі мови і слів у житті суспільства.

понеділок, 21 квітня 2014 р.

Русский бык

Російська пропагандонська істерія щодо подій в Україні мені щось постійно нагадувала. Нє, не гітлерівську Німеччину, бо того я не можу пам’ятати. 

А потім якось згадалося - це ж було у моєму дитинстві! Там все було просто: були "Наши" і "Рускіє", з одного боку, та "Фашисти" і "Амєріканци" - з другого. І була ціла система ідіотські-примітивних віршиків, пісеньок і анекдотів, які прославляли силу і кмітливість наших/рускіх і таврували ідіотизм і недолугість американців/фашистів. Я не знаю, що з цього приводу думали і говорили дорослі, але дітям шалено подобалось горлати дебільнуваті пісеньки і переповідати один одному по сто разів не менш "геніальні" віршики і дитячі анекдоти. 

вівторок, 21 січня 2014 р.

Священики і попи

Мені от друзі дорікнули, що я погано висловлююсь на адресу священиків. 
Неправда, шановні!
Я не люблю тільки попів. Це в нас традиція така, родинна - це раз, а, по-друге, є і різниця між Священиками і попами. Така сама, як між Українцями і рагулями, Росіянами і москалями, Євреями і жидами. Щоб було зрозуміло: піп (незалежно від конфесії) - це священик-рагуль.
А тепер про родинні традиції. 1919 року помер мій пра-прадід Трохим, дід мого діда Андрія. Сталося то в селі на Луганщині у лиху годину громадянської війни. Готували похорон і поминки. Зима люта, банди туди-суди соваються. "Бандами" у діда звалося будь-яке бидло зі зброєю - білі, червоні, зелені, пізніше - менти, НКВД, гітлерівці і червона армія, і це попри те, що й сам, й діти і племінники, і онуки в деяких з цих "банд" час від часу служили :)