неділя, 22 січня 2012 р.

Про львівські міфи: Батяри і полікєри

В цьому мультиетнічному котлі виник львівський балак
Львів зробився місцем паломництва громадян України. Приваблює гостей не тільки унікальний архітектурний комплекс міста, а й сила силена історій про минуле Львова, як правдивих, так і майстерно вигаданих різного ґатунку промоутерами Львова. Експлуатація легенд дає чималенький дохід, тому множаться вони безперервно. Одною з таких "золотих жил" є львівський балак або львівська ґвара - говірка львівської бідноти і декласованих елементів. "Розробка" золотої жили почалася ще за польських часів у 20-30-х роках минулого століття. Поляки визначили головні особливості цієї говірки і надали їй статусу міського діалекту польської мови. Насправді ж ближчою до істини є думка фахівців, що цей мовний феномен варто назвати львівським койне - чудернацькою сумішшю мов етносів, що населяли Львів: українців, поляків та євреїв, з німецькими та мадьярськими домішками. Кожен з етносів практично слушно вважав балак діалектом своєї мови. Носіїв ідішу зусиллями Сталіна, Гітлера та інших "фахівців" вилучили з цього змагання, а от суперечка між поляками та українцями точиться далі.

Якщо ви порівняєте український і польський словнички львівського балаку, то побачите, що в польському варіанті дуже багато запозиченої української лексики, натомість в українському - польської. Є також і фонетичні особливості. У 90-х відбулася спроба штучно відновити українську версію балака і розпочалася бізнесова експлуатація львівської ґвари, зокрема разом з "батярською" темою.

Хто такі батяри? Батяри - це реальні лобуряки-хулігани (вживається також це слово в сенсі бешкетник, бандюк, мерзотник, та ін.). Їхня лексика - аналог нинішньої "фені", а пісні - той же "блатняк", але все це на львівському ґрунті. Львівські батяри і їх напівкримінальне середовище, як і всюди у світі, час від часу являли світу непересічних особистостей зі свого ґрона. Це й відомі футболісти, і діячі руху опору, і просто люди, які прославились своїми гуманними вчинками. Батяри були улюбленцями львівських міських низів: бідноти і учнівської молоді, а також мешканців львівських передмість.

Тобто звичайні "донецькі", але свої рідні "львівські". Це по суті. Але зараз львівський дрібний бізнес канонізував львівське батярство і будує навколо нього досить прибуткові програми свят, фестивалів та всяких інших заходів, які покликані підтримати нову міщанську субкультуру.
Прикладом такої міфологізації є однойменна стаття в українському розділі вікіпедії, яку попри скептичне ставлення до її змісту раджу прочитати.

Одною з причин народної любові до батярів була їх стійка опозиція до влади, яку уособлювали "полікери", тобто поліціанти. Ну, хто ж з нас не любить подивитися чи послухати, як дотепно знущаються над поліцією. Потреба у цьому була у всі часи.

Але повернемося до львівського койне. Це неординарне явище потребує ще серйозного вивчення. Бажаючих глибше і детальніше з ним познайомитись відправлю знову таки до Вікіпедії і пораджу перейти за лінками, які подано у відповідній статті.

Крім того, Вікіпедія подає словник Львівської ґвари, який також є неоднозначним у тлумаченні і перекладі, але дозволяє скласти певне уявлення про цей мовний феномен.

До неточностей та відмінностей у тлумаченнях треба ставитись поблажливо, бо це все ж таки майже винятково усний варіант говірки, який змінюється мігруючи між різними етнічними і географічними верствами населення, тепер вже не тільки міста Львова. Так, після Другої Світової при майже 80% зміні етнічного стану населення (знищення євреїв, виселення поляків і їх заміна на совєцький контингент і мешканців довколишніх сіл) говірка почала розвиватися і адаптуватися за двома незалежними напрямками: побутовому і напівкримінальному, паралельно зазнавала впливів русифікації, точніше спотворень вимови на російський манер. Львів’яни різних національностей досить часто і природньо використовують частину цієї лексики поряд з усталеними типово львівськими полонізмами. Так нікого не здивуєш "ґвером", "Карманделями" чи "фузеєю двудірковою", які зустрічаються і в писемних варіантах. Широко застосовує цю лексику у своїй творчості Юрій Винничук, та інші сучасні автори. Не відстають і в Польщі, там одним з промоутерів львівської ґвари, як і всього, що стосується Львова в цілому, довший час (до своєї смерті у 1996 році) був колишній львівянин - архітектор Вітольд Шольгіня (Witold Szolginia), який свого часу навіть склав віршований міні-словничок львівської ґвари, фрагмент якого даю нижче для ілюстрації:
Lwuwiaki ni mówiu, tylko "bałakaju",
"Rajdaju" zy sobu, baby plotkujoncy,
Ci zaś, którzy kłamiu, pu prostu "brechaju",
Ci co fantazjuju - so "gitar krynconcy".
Prócz "gitar kryncenia" je tyż "bajtluwani",
"Jura suni" tak ży facyt bujajoncy;
Prócz tegu bujani, zwany "hikluwani",
"Pud pic bierzy" takży ktoś fantazjujoncy ...

Для тих, кому ліньки ходити по лінках, нижче даю випадкові фрагменти словника львівського койне. Хочу підкреслити, що більшість виразів має декілька значень і дуже часто вживається замість матюків. Які саме? Спробуйте здогадатися самі.
А
айнбрух    -    крадіжка зі взломом
аус    -    кінець
Б
бадиль    -    бур’ян
баєр    -    брехня
байтльовати    -    обдурювати
байтола    -    нероба, ледар
балватуньцьо    -    дурник, дурень
бальон    -    м’яч
бандзьох    -    величезне черево
банька    -    ялинкова прикраса (кулька)
батяр    -    бешкетник, хуліган, мерзотник
батярня    -    збіговисько батярів
бельбас    -    товстун, грубась
бештати    -    докоряти в різкій формі
блятувати, блатувати    -    вирішити справу
братрура    -    духовка, пекарник
бровар    -    пиво
бундзюрчитись    -    ображатися
бурмило    -    неотеса, неук, неґречний, невихований
бусько    -    Лелека
бухач    -    злодій
В
вандер    -    мандрівка
ваньтух, вантух    -    черево, живіт
васерваґа    -    рівень (прилад)
васериця    -    вода
виґінястий    -    зграбний
вінкель, вінкіль    -    ріг вулиці, будинку
втинати    -    їсти
втраяти    -    багато з’їсти
втриняти    -    втулити (щось комусь)
Г
гадра    -    скандальна баба
гайцер    -    помічник машиніста
гайцовня    -    паровоз
галабурда    -    скандал
гальба    -    кухоль 0,5 л
гальтувати    -    зупиняти
гаман    -    брутальний тип
ганделес    -    торговець
гандричитись    -    сперечатися
гара    -    горілка
гардиґа    -    старий будинок
гармадля, гарнадля, гарнаделя    -    шпилька для волосся
гебес    -    немудрий, глупавий
гебра    -    компанія, сходняк
гицкати    -    скакати
горпина    -    крупна жінка
гриць    -    дурник
груньо    -    брутальний тип
Ґ
ґалянтий    -    елеґантний
ґвер    -    карабін, гвинтівка
ґіляйза    -    кухоль
ґнипак    -    тупий ніж
ґнот    -    дитина, шпінгалєт
ґонґіль    -    сопля, шмарклі
ґрайфнути    -    вкрасти
ґудз    -    вузол на шнурку, пухлина
Д
дзюня    -    дівчина
дзямдзя    -    той, хто повільно їсть
драпак    -    щітка для миття посуду (йоршик)
дрипця    -    стара жінка (бабця-дрипця)
дурх    -    наскрізь, навиліт
З
за фраєр    -    на халяву, задурно
замалювати, замальовати    -    вдарити до крові
захаманити    -    вкрасти
звурдзитись    -    скиснути
зелепухи    -    недозрілі фрукти
зірковатий    -    зизоокий
зіхер    -    певняк, точно, напевно
К
калакуньо    -    тупак
калапуцькати    -    змішувати
каляпітра    -    голова
капциліндер    -    капелюх
караба    -    кіт
карменадель    -    відбивна
кацап    -    придурок
кварґєль    -   
кєпеле    -    голова
кібелєк    -    горщик
кікати    -    дивитися
кіль    -    савойська капуста
кімати    -    спати
клаваки    -    зуби
клапачка    -    уста, писок
клємпа    -    зла жінка
копистка    -    дерев’яна ложка
кулє, кулі    -    ноги
кумати    -    розуміти
куча    -    мала темна кімнатка
Л
ландиґа    -    висока дівчина
літосердя    -    милосердя
ліхтарня    -    ліхтар на стовпі
люфтувати    -    провітрювати
льоля    -    дівчина
М
маґулянка    -    бійка
мазепа    -    бридка жінка
маланка    -    молода дівчина
малпішон    -    мавпочка
мамця    -    мила старша пані
манелє    -    дрібнички, мотлох
мантель    -    пальто
мантилепа    -    бридка противна мавпа
мацько    -    черево, живіт
ментикаптус    -    божевільний
мешти    -    напівботинки
митка    -     пліткарка, шмата
мишиґіне    -    божевільний, вар’ят
міґлянц    -    спритник
мікрус    -    малюк
мішунк    -    бійка
моняк    -    гроші
мордовня    -    брудна дешева кнайпа
моторовий    -    водій трамваю
мудьо    -    відлюдник
мурґа    -    хам
Н
накастлік    -    нічна шафка
нюнька    -    безпорадний
О
оберхабка    -    хабар
одфастриґуватися    -    відчепитися
П
пановля    -    звернення до друзів (панове)
папендекєль, папиндекєль    -    картон
пацалиха    -    забава
пацан    -    дурник, придурок
пацє    -    порося
пелехатий    -    довговолосий
пелехи    -    довге волосся
пицькати    -    пагано працювати
підфрувайка, підфрувайко    -    підліток
пікулєта    -    туфлі
пінда    -    дівчина малолітка
поківаний    -    ошуканий
поліґутко    -    поволі
полікєр    -    поліцай
прикляйструвати    -    приліпити, приклеїти
путня    -    відро
Р
радерка, радарка    -    гумка для витирання олівця
райдати    -    довго розмовляти
римунда    -    зла жінка
рихтувати    -    готувати
рура    -    1. Духовка, пекарник. 2. Труба
С
скіла    -    пес
специфіндер    -    спритник
спухляк    -    товстун
сьвірк    -    розумово хворий
сьцєрка, шмата    -    проститутка
тримбулька    -    зелена цибуля (перо)
тримудка    -    комод
тринґельд    -    чайові, напивок
Ф
фамула    -    родина
фана    -    прапор
фафрати    -    говорити невиразно
фафули    -    повні круглі щоки
фафулястий    -    круглопикий
фертіґ    -    готовий
фіси    -    ноги
фіфак    -    спритяра, спритна людина
фольга    -   
фортекляпа    -    фортепіано
фурдиґарня    -    буцигарня, тюрма
Х
хабліна    -    кепське дешеве м’ясо
хавіра    -    помешкання, квартира
хайдер    -    єврейська школа
хатрак    -    поліцейський агент
хатранка    -    поліцейська облава
хірити, хижити    -    пити горілку, пиячити
хірний    -    п’яний
хірус    -    пияк
Ц
цвайкєпеле    -    розумник, дуже мудрий
цвікєр    -    окуляри
цимес    -    дуже добрий
циферблят    -    обличчя
цюхрати    -    грати на інструменті
цьмага, чмага    -    горілка
черепаха    -    підозрілий тип
 Ш
шантрапа    -    нехлюйна жінка
шапокляк    -    капелюх
шац    -    гарний
шварц    -    паста (крем) для взуття
швіцовати, швіцувати    -    тяжко працювати
шкіра, шкура    -    дівчина легкої поведінки
шкут, шкет    -    малюк
шмондзя    -    нечупара, нехлюйна жінка
шпанеґля    -    кнопка канцелярська
шпарувати    -    заощаджувати
шпіляти    -    грати
шпрехати    -    говорити
штайґовати, Штайґувати    -    швидко йти
штайфовати, штайфувати    -    крохмалити
штимувати    -    погоджуватись
штурпак    -    недорозвинутий
Ю
юхтити    -    красти
Я
ядачка, їдачка    -    морда

Дописати коментар