вівторок, 8 листопада 2011 р.

Драматична історія Францішки з Клепарова

Ще зовсім недавно була у Львові кав’ярня "Францішка".
Як тепер стало ясно, відкрили її передчасно.

Кав’ярня як кав’ярня, але з жалісною історією в основі в невеличкій залі на стіні в очікуванні кави можна було прочитати історію Францішки. Шкода, що не довелось прослухати....

Та й прочитати тепер можна тільки на фото внизу, бо кав’ярні, як і Францішки не стало вже...

З огляду на те, що текст на фото трохи важкувато читати, нижче подано текст клепарівського жалісливого романсу з деякими тлумаченнями слів, які не дуже може зрозумілі гостям Львова


Отже текст:
На Клепарові за рогатками
Там собі жила в своєї мами
Файна, як янгол, груба, як кишка,
Всі її звали - панна Францішка.

А татусь панни він різав свині.
Ліпшого майстра нема  донині.
А свині тєжко переживали,
На ціле місто дурні кричали...

Францішки мамця в ринку стояла,
Що забив татусь - тим торгувала.
Сальцесон, шкварки, шпондерки, кишки...
Купуйте люди в мамці Францішки!

А недалеко від їх господи
Там жив си фризієр бравий молодик.
Він купував там щорання кишку,
Бо кохав тяжко панну Францішку.

Підслухав татусь ту таємницю:
"Не для фриз’єра донька різницька!
І хай щодня він купує кишку
Та не дістане панну Францішку"

Як то коханці бідні дізнались
Від того страшно розхвилювались
І хоч життя їх було ві цвіті
Постановили його скінчити.

Бідний фризієр заливсь сльозою
Купив си кишку із трутизною.
А було тої два метра кишки
І з’їли разом з паннов Францішков

Як тільки з’їли зараз почули
Жи тов ся кишков на амінь струли
Я не забуду тебе тепер....

Пояснення висловів

Кишка - ковбаса (колбаса)
трутизна - отрута (яд)
фризієр - перукар (парикмахер)
на амінь струли - отруїлися насмерть (отравились насмерть)





UPD 14.10.2012
А от і польська версія пісеньки у виконанні Юлії Дембовської:

2 коментарі:

Панна Коцька сказав...

люблю такі міські історії. а Львів вміє їх берегти, що не кажіть

Temporary сказав...

До Панна Коцька: Хотілося би вірити, що вміє, майже не лишилося носіїв того львівського міського і передмістянського епосу. Навіть поляки свого більше вивезли, ніж українці свого зберігли...