Безглуздий інцидент 1 січня 2014 під готелем "Прем’єр Палас" розлютив до крайності. Я не приховую свого негативного ставлення до ВО "Свобода" (хоч на останніх виборах і голосував за них з надією, що вони з комуністами пожеруть одне одного, бо з одного ж вони тоталітарного флакону з проклятого минулого). Але й слухати звинувачення на адресу "Свободи" з боку бандитсько-фашистського альянсу ПР-КПУ, чи звинувачення в антисемітизмі від єдиновірців Допи і Гепи (яких за звичаєм чомусь сором’язливо не відносять до євреїв, і навіть не засуджують їх дій, мабуть забуваючи, що хоч виконавцем Холокосту був Гітлер з поплічниками, але причиною його було нахабне і тупе свавілля німецького гепадопства) теж, погодьтеся, для нормальної людини заняття не з приємних.
З врахуванням політичної ситуації до керівництва ВО "Свобода" зверталися і політики, і просто люди не позбавлені здорового глузду, з пропозицією не проводити смолоскипну ходу, знаючи, що провокації будуть і будуть використані для подальшої дискредитації антиянуковицької коаліції. Однак тупа зарозумілість керівництва "Свободи" (не відмінили та й задля більшої масовості до ходи дозволили долучитися ще й особам явно випадковим) призвела до того, до чого призвела. Тобто до остаточного розвалу антиянуковицької коаліції. Та й ходіння "Свободи" до Верховної Ради на тому сподіваюся закінчилося.
Щодо аналогій з гітлерівськими смолоскипами, то схаменіться, панове критикани. Чомусь я не чув ваших воплів про "фашистськість" смолоскипів ані в СРСР, ані коли з ними марширували червонодупі недобитки.
Мене особисто нудить від самого тільки вигляду смолоскипної ходи. Не тому, що час від часу такі акції проводить ВО "Свобода", а виключно через печерну архаїчність цього дійства. Тому, що смолоскип у мене чітко асоціюється з небезпекою. З пожежею.
Я розумію і підтримую протестні акції скеровані проти порушення прав і свобод людини. Але ніколи не розумів і не сприймав масових акцій "на честь чогось-когось-там".
В СРСР були тільки дві дозволені добровільно-примусові масові акції - демонстрації на 1 травня та на 7 листопада, в свідомому житті мого покоління (принаймні в тому оточенні, де я перебував, досить прорадянському, до речі) вони не мали політичного сенсу, а були звичайною забавою (з неприємними доданками типу прапора чи портрета якогось партдіяча, які обмежували можливість пересування).
Тому я з подивом спостерігаю за молоддю, яка марширує під гавкання мегафонів "комсоргів". В далекому 1969 році нас, студентів Політехніки, вперше "організували" на "традиційну" смолоскипну ходу на Пагорб Слави на честь дня Радянської Армії 23 лютого. Навіть в ті дебільні радянські часи таких "комсоргів" відводилося до найближчої брами, де їм акуратно (без синців і крові) пояснювалося, що ми не бидло і нам пастухів не треба.
А у вільній Україні геть здрібнів народ.Ні свого розуму, ні своєї волі не хоче мати.
А на столітньої давнини ідеологіях вільної, сильної та незалежної України нам не побудувати.
Боротьба ж вже давно точиться у інших сферах і площинах та геть за іншими технологіями.
Зрозумійте то, нарешті, браття.
Немає коментарів:
Дописати коментар