четвер, 5 червня 2014 р.

Про слова та їх значення, про смисли і соціальні ліфти

Прочитав статтю хорошої і розумної людини, яку я поважаю. Стаття для простих людей, і правильно все там ніби, але шкребуть вухо і мозок різні слова, смисл яких сховався під товстим шаром перекладів понять з іноземних мов. Ми прагнемо змін на краще. Щоб ці зміни відбулися ми повинні діяти, діяти свідомо, розуміючи смисл тої діяльності, розуміючи одне-одного.
На жаль, з останнім важко. І не в останнє через те, що ми вже не сприймаємо смислу слів. 
Легенда про Вавілонську вежу раптом набрала нового смислу: ми промовляємо однакові слова, але розуміємо їх по-різному, так і не почувши одне одного.

Михайло Епштейн колись навів переказ історії з конфуціанського Чотирикнижжя ("Луньюй") на підтвердження ролі мови і слів у житті суспільства.

"Мова може впливати на зміни у суспільній свідомості. Коли Конфуція покликали стати управителем однієї з областей Китаю і спитали, з чого необхідно починати, він відповів: "З виправлення найменувань". Йому заперечили, що спершу треба провести економічні і політичні перетворення. Він відповів: "Якщо найменування неправильні, то слова не мають під собою ґрунту. Якщо слова не мають під собою ґрунту, то справи не можуть бути втілені." Хіба ці одкровення не про нас, не про суспільство, в якому ми живемо?"
Напевне вперше в філософії власне у Конфуція виникло поняття Zhengming (свідомо пишу латиною, бо не знаю, як правильно звучить китайською), яке перекладають дуже по-різному: "очищення понять", "очищення назв", adjustment to names, Rectification of Names, "виправлення назв", а по суті "повернення до первинних (істинних) значень найменувань". Виправивши найменування ми можемо створювати похідні і нові поняття, потурбувавшись про їх "правильність".
Кажуть, що слову "мрія" ми завдячуємо Тарасові Шевченко, який утворив його від дієслова "майоріти", бо він тонко відчував правдиве значення слів. Недарма свтова література, слов’янська зокрема, на зламі 18-19 століть повернулася до живої народної мови. Для повернення поняттям зрозумілих назв.
Як говорив один з персонажів якогось фільму про фізиків: "Коли пояснюєш свою теорію звичайній людині, краще починаєш сам її розуміти."
А чому? Бо повертаєшся до первинного значення понять, з них спадає полуда беззмістовних облудних красивостей.
Важко не погодитись з М.Епштейном, щодо впливу мови на суспільну свідомість.
Вслухайтесь слов’янські терміни "податок", "налог" - в них звучить насилля та приниження. Ви бували в податковій адміністрації? Знаєте, як там звертаються до відвідувача? Платник! Тому в свідомості слов’янській "податок" - це примус, відбирання силою власності, приниження. Тому й податки платимо ми через внутрішній спротив.
Натомість в німецькій мові податок пишеться Steuer, що означає "регулятор". Регулювання, це природній процес, ми регулюємо потік води з крану, освітленість у кімнаті, дехто здатен навіть видатки свої регулювати. Тому для німця зрозумілим є поняття Mehr Wert Steuer - Регулятор Збільшення Вартості, це ж звучить не так загрозливо-карально, як ПДВ? Ти збільшив вартість? Ми то відрегулюємо, щоб твое збільшення не йшло на шкоду решті суспільства. Регулятор - це нормально і природньо. Може в цьому й є одна з таємниць успішності німецької економіки?
Або ж "імідж". За тим "іміджем" не видно його суті, бо десь сховався "образ". От, для прикладу, є глава одної держави. Його імідж - лідер нації. Логічна зв’язка іноземних слів "імідж-лідер-нація". А тепер придивимось який воно має образ. А образ в нього - хуйло, ще й плішиве. І це вже всьому світу очевидно. От що значить повернутися до первинного значення слова.
Так і з "соціальними ліфтами". Ліфт - воно ж просто: зайшов у двері, натиснув кнопочку, "дзинь!" - приїхали нагору. 
Відкрити шлях у верхні ешелони суспільства, встановити правила проходження цього шляху і обов’язкові вимоги і норми для тих, хто прагне бути нагорі - це правильно. А ліфт - ні!
Бо дуже вже ми багато на тих ліфтах лайна попіднімали туди, до вершин влади.
Може час з тою практикою покінчити?
Ти як на то, націє ліфтерів?
Дописати коментар